|
Цивільне судочинство (ЦПК України)
У порядку цивільного судочинства суди першої інстанції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Також суд розглядає спори, що виникають з інших правовідносин, якщо розгляд таких справ не віднесено законом до інших правил судочинства.
Тобто, за правилами цивільного процесу розглядаються всі справи, які не входять до справ, передбачених до розгляду за правилами кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.
У першій інстанції всі цивільні справи розглядаються професійним суддею одноособово. Судом у складі одного професійного судді та двох народних засідателів розглядаються справи щодо:
· обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
· визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
· усиновлення;
· надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
· обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
У судах вищих інстанцій розгляд цивільних справ здійснюється професійними суддями колегіальне.
Забезпечення позову в цивільному і адміністративному процесі
Перед тим, як ви звертаєтесь до суду з позовом, вам слід з'ясувати для себе, чи потрібно вам одразу заявляти про вжиття судом заходів для забезпечення позову, доки справа не буде розглянута судом.
Адже може статись так, що поки розглядається справа про повернення вам автомобіля, відповідач його продасть чи розіб'є (приклад умовний). Чи якщо ви оскаржуєте якесь рішення, наприклад, про вилучення у вас земельної ділянки, навіть у випадку виграшу такого адміністративного позову, ви можете залишитись без ділянки, яка буде відчужена на користь когось іншого.
Відтак, якщо у вас є побоювання, що протягом судового розгляду існує небезпека, що вашим правам чи законним інтересам може бути завдано непоправної шкоди, ви можете клопотати про вжиття судом заходів забезпечення позову.
У цивільному процесі такими засобами забезпечення позову можуть бути:
- накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і перебувають у нього або в інших осіб;
- заборона вчиняти певні дії;
- встановлення обов'язку вчинити певні дії;
- заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
- зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;
- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
- передавання речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам
Досить часто забезпечення судом позову і отримання відповідачем ухвали про накладення арешту на майно стає важливим інструментом для укладення мирової угоди. Адже особа, на майно якої накладено арешт, не може не тільки нічого продати, але й купити (це стосується в першу чергу договорів купівлі-продажу, що посвідчуються нотаріально).
Цивільний процесуальний кодекс України визначає три види провадження у суді:
- наказне провадження - видання судових наказів щодо вимог, визначених у статті 96 ЦПК (про стягнення нарахованої, але невиплаченої зарплати, про виконання вимоги, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника);
- позовне провадження - для абсолютної більшості цивільних справ;
- окреме провадження для окремих категорій справ, визначених розділом IV ЦПК.
Позовне провадження
Діяльність суду по захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу протікає в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна. Позов – це:
звернена через суд до відповідача матеріально – правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
засіб судового захисту;
форма звернення заінтересованої особи до суду з проханням вирішити правовий конфлікт.
Особливістю позовного провадження є наступне:
це справи, які виникають з цивільних, земельних і трудових правовідносин;
наявним є спір про право;
участь беруть дві сторони – позивач і відповідач;
одним з учасників спору завжди є фізична особа;
має універсальний характер, про що свідчить той факт, що на відміну від окремого чи наказного провадження, ЦПК не містить вичерпного переліку справ, які розглядаються в порядку позовного провадження;
процесуальним засобом порушення судової діяльності по захисту прав є позов.
Окреме провадження
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає для окремих категорій справ дещо інший порядок їх розгляду, ніж у позовному провадженні, оскільки у цих категоріях справ не йде мова про спір між сторонами.
Такі справи називають справами окремого провадження. Стаття 234 ЦПК встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
- усиновлення;
- встановлення фактів, що мають юридичне значення;
- відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
- передавання безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
- визнання спадщини відумерлою;
- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
- розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Апеляційне оскарження рішення суду
Статтею 290 ЦПК України передбачено, сторони, а також інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ЦПК України.
Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції подається і розглядається у тому ж порядку, що і апеляційна скарга, подання на рішення суду.
Сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді справи, мають право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення ухвали суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу, а прокурор, який брав участь у розгляді справи, - апеляційне подання, у випадках:
1) якщо постановлені ухвали перешкоджають подальшому провадженню справи;
2) у випадках, передбачених статтями 39, 62-9, 81, 83, 89, 132, 136, 157, 213, 214, 215, 223, 347, 350, 351, 353, 354, 355, 421 ЦПК України.
Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню, можна включити до апеляційної скарги або апеляційного подання на рішення суду.
Апеляційні скарги, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.
Якщо в справі ухвалено додаткове рішення, зазначене в частині першій цієї статті, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після його проголошення.
Скарги, подання на ухвали суду першої інстанції подаються протягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після їх ухвалення.
Скарги, подання, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Особи, які беруть участь у справі, вправі у встановлений судом строк подати пояснення або заперечення на апеляційну скаргу, подання як до суду, що постановив рішення, так і до апеляційного суду.
За змістом і формою пояснення або заперечення на апеляційну скаргу, подання повинні відповідати вимогам статті 293 ЦПК України.
Співучасники та треті особи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.
Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана в межах строку на апеляційне оскарження.
Заява про приєднання до апеляційної скарги державним митом не оплачується.
Наказне провадження
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 ЦПК України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
1. Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. У ній повинно бути зазначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження, документ, що підтверджує сплату судового збору.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання, передбаченні ст. 105 ЦПК України, а саме:
1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) наказ, що оспорюється;
4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
6) перелік документів, що додаються до заяви.
4. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Строки у цивільному процесі
- Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
- Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
- Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на день неробочий, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день.
- Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка має неминуче наступити, починається наступного дня після настання події.
- Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, то строк закінчується в момент закінчення цього часу.
- Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Кодекс законів про працю України, стаття 233. Строки звернення до районного (міського) суду за вирішенням трудових спорів:
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною другою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.
За ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу (далі: ЦК) України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення . Крім того, ЦК України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку; до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями, при цьому відлік кварталів ведеться з початку року; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку; строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням (якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця); строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
У ст. 67 Цивільного процесуального кодексу (далі: ЦПК) України визначено види процесуальних строків шляхом вказівки на те, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом. Таким чином, в цивільному процесі є строки, встановлені законом, та строки, встановлені судом.
Що стосується обчислення процесуальних строків, ст. 68 ЦПК України відзначає, що строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (з чого можна зробити висновок, що цивільне процесуальне законодавство не розмежовує понять «строк» і «термін», як це зроблено в ЦК України, згідно ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 котрого терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і котрий визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати).
Відповідно до ст. 69 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а згідно ст. 70 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Крім того, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Зупинення провадження у справі, як визначено у ст. 71 ЦПК України, зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.
Важливо, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому, відповідно до ст. 72 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Однак в силу ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин, питання про що вирішується тим судо, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов’язковою). Слід пам’ятатаити, що одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. З питань поновлення або продовження процесуальних строків судом постановляється ухвала .
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
про видачу копії судового рішення
по цивільній справі
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
Прошу видати копію рішення (постанови, ухвали) суду від «_____» ___________ ______ року по справі за позовом ____________________________ до ______________________________
(ПІБ позивача) (ПІБ відповідача)
про _____________________________________________________.
(суть позовних вимог)
Дата Підпис
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
про видачу матеріалів цивільної справи для ознайомлення
Широківському районному суду
_____________________________
(П.І.П., адреса)
___________________________
(процесуальне положення у справі:
____________________________
позивач, відповідач, 3-я особа і т.д.)
ЗАЯВА
Прошу видати цивільну справу за позовом _________________(П.І.П.) до _______________(П.І.П.) для ознайомлення з матеріалами справи, (протоколом судового засідання).
Дата Підпис
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
про видачу виконавчого листа
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
Прошу видати виконавчий лист по цивільній справі_______________________ про стягнення з ___________(П.І.П.) на мою користь ____________________________________
(матеріальної,моральної шкоди,аліментів та інш.)
в сумі _____________, для предявлення його до виконання.
Дата Підпис
Зразок заяви
про відстрочення та розстрочення судових витрат,
зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
У зв’язку з виникненням спору мною оформлена для пред’явлення до суду позовна заява до Іванова Івана Івановича про визнання права власності на жилий будинок.
Ціна позову становить___грн. мені належить сплатити судовий збір в розмірі ___грн.
Мій майновий стан не дозволяє повністю сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що я не працюю, отримую невелику пенсію в розмірі ___грн., на моєму утримані знаходиться чоловік-інвалід ІІ гр. та двоє неповнолітніх дітей-школярів.
Відповідно до ст.82 ЦПК України,
ПРОШУ:
Відстрочити (або розстрочити) сплату судових витрат на три місяці.
Додаток:
- довідка про пенсію,
- довідка житлових органів про склад сім’ї,
- довідка про заборгованість з оплати комунальних платежів,
- довідка МСЕК відносно чоловіка.
Дата Підпис
Зразок заяви
про видачу додаткового виконавчого листа
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
Прошу видати додатковий виконавчий лист по цивільній справі за позовом _________________________(П.І.П.) до __________________(П.І.П.) про стягнення аліментів із земельного паю (частки майна іт.д.) на користь __________________(П.І.П.).
Дата Підпис
Зразок заяви
про забезпечення доказів
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
У проваджені Широківського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом (заявою) ___________________ __________________________________________________________
(П.І.П. сторін у справі, предмет спору, якщо відомо – то номер справи)
У цій справі я маю намір в якості доказів надати показання свідків (або зазначити, які саме докази сторона має намір надати суду).
Однак свідки_____________, які були очевидцями тих обставин, на які я посилаюся в позові (зазначити ці обставини), у найближчий час від’їжджають працювати за кордон (або зазначити інші причини), тому надання цих доказів у подальшому може стати неможливим (або ускладненим).
З урахуванням наведеного, відповідно до ст.133-135 ЦПК України
ПРОШУ:
Забезпечити подання доказів і негайно допитати свідків: 1)________(П.І.П.), який проживає ___________ 2)____________(П.І.П.), який проживає ______________(або зазначити, які інші дії повинен провести суд у порядку забезпечення доказів).
Про розгляд заяви про забезпечення доказів повідомити осіб, які беруть участь у справі.
Дата Підпис
Зразок заяви
про припинення провадження у справі
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
ЗАЯВА
Прошу, відповідно до ст.205 ч.1 п.4 ЦПК України, припинити провадження у цивільній справі за позовом ________________(П.І.П.) до _________________(П.І.П.) про стягнення аліментів, у зв’язку з укладенням мирової угоди.
Дата Підпис
Зразок клопотання
про продовження пропущеного строку
для усунення недоліків позову
Широківському районному суду
Дніпропетровської області
___________________________
(ПІБ заявника)
__________________________
(адреса проживання,телефон)
КЛОПОТАННЯ
про продовження пропущеного строку
для усунення недоліків позову
Ухвалою судді Широківського районного суду від «__»_____20__р. моя позовна заява до відповідача________(П.І.П.) про ____________залишена без руху. Усунути недоліки позовної заяви я повинен у строк до «__»____20__р. У встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви не представляється можливим, оскільки (зазначити поважні причини).
Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд продовжує строк, встановлений судом, пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст.73 ЦПК України,
ПРОШУ СУД:
Задовольнити моє клопотання, продовжити процесуальний строк , встановлений судом для усунення недоліків моєї позовної заяви, залишеної без руху.
Про розгляд зазначеної заяви повідомити осіб, які беруть участь у справі.
Дата Підпис
|
_03_03.png)
